|
загрузка...
Грає музика. На сцені ходить поет з аркушем, пером й читає вірш.
Поет:
Всі до тебе сходяться дороги,
Всі край тебе горнуться надії,
Коли, мамо, ти в житті зорієш.
В тебе , рідна, найніжніша ласка,
В тебе, люба, найвірніша казка,
В тебе, мила, найрідніші очі,
Як струмок, голос твій хлюпоче.
І до тебе стежки найкоротші.
І без тебе ночі щонайдовші,
Наче німб над нами в час розлуки.
Найсвятіші материнські руки.
Грає музика. Поет йде зі сцени. З середини сцени виходять продюсер та асистент.
Продюсер: Так! Чудовий вірш! Постарався поет на славу!
Асистент: Послухайте, нам же потрібно концерт готувати.
Продюсер: Так давай сюди сценарій! Хм! І що це таке? Невже нічого нового вигадати не можете?
Асистент: Ну… Гарний сценарій! Вірші, вітання, пісні.
Продюсер: Ну як завжди, часу обмаль, а переробляти будемо по ходу.
Асистент: Що? Все повністю будемо переробляти?
Продюсер: Звісно ні! Минуле теж повинні згадувати. Пам’ятаю пісні з дитинства…
Пісня
Продюсер: Так! Це чудово! Цього нікуди не подіти.
Асистент: А якщо вам подобається , то може…
Продюсер: Ні, не може. Хочеться чогось незвичного, яскравого.
Танок.
Асистент: І все ж таки вітання виключити із святкового концерту не можна.
Продюсер: Ось тепер я з тобою згоден!
Першокласник І:
Всім жінкам шле привіт
Мужній чоловічій рід.
Друзі, ви часу не гайте,
А загадки відгадайте.
Першокласник ІІ:
Хто життя нам дарував,
Хто часу не шкодував.
Хто навчав нас говорити,
Хто найкращий в цілім світі?
Першокласник ІІІ:
Хто пісні співав чудові,
Солов’їні, барвінкові?
Перші кроки вчив робити?
Хто найкращий в цілім світі?
Першокласник ІV:
Хто, як ви, було, хворіли,
Цілі ніченьки не спав?
Все робив, як ви хотіли,
На руках вас колисав?
Всі:
Наші матусі. Таких, як вони не знайти. Вітаємо!
Асистент: Може зробимо рекламну паузу.
Продюсер: Знову ти мені оце голову забиваєш. Ніякої рекламної паузи.
Асистент: А прогноз погоди? Як ви на це дивитесь?
Продюсер: Цікаво?
Музика. Дівчина читає прогноз погоди й показує на карті.
Прогноз погоди: Я розповім про особливості погоди на сьогодні у нашій школі. Святкова заметіль проноситься над нашою школою. Чекаємо опадів у вигляді квітів й вітань.
У першій половині дня буде хмарно у зв’язку з великою кількістю вітань. У другій половині дня очікується сонячна погода від щасливих облич вчителів, мам та бабусь.
У природи свої закони, але в цей святковий день я бажаю вам ураган щастя, повінь посмішок, дощу радості. На все вам добре!
Продюсер: Це мені сподобалося. Незвичне привітання.
Асистент: А тепер, я думаю, що кожна жінка хотіла, щоб в її житті відбувалась хоча б частинка якоїсь казки.
Продюсер: Так, звісно! Я пам’ятаю чудову казку «1001 ніч Шахерезади»
Східний танок.
Асистент: Жінка – найпрекрасніше творіння природи. Вона – це початок життя, кохання, щастя землі.
Сценка «Любов и Измена»
Рассказчик: В горах, на скале, о безпутствах мечтая, сидела Измена, худая и злая.
А рядом под вишней сидела Любовь, рассветное золото в косы вплетая.
С утра, собирая плоды и кореня, они отдыхали у горных озер. И вечно вели нескончаемый спор:
С улыбкой одна, а другая с презрением.
Одна говорила:
Любовь: На свете нужны верность, порядочность и чистота. Мы светлыми, добрими бать должны: в этом – и красота!
Рассказчик: Другая кричала:
Измена: Пусте мечты! Да кто тебе скажет за это спасибо? Тут, право, от смеха порвут животы даже безмозглые рыбы! Жить надо умело, хитро и с умом, где – бать защищенной, где – лезть напролом,а радость увидела – рви, не зевай! Бери! Разберемся потом!
Любов: А яне согласна бессовестно жить! Попробуй бать чесной и чесно любить?
Измена: Быть чесной? Зеленая дичь!Чепуха! Да есть ли что выше чем сладость греха?
Рассказчик: Однажды такой они подняли крик, что в гневе проснулся косматый старик – великий колдун, раздражительный дед, проспавший в пещере три тысячи лет. И рявкнул старик:
Колдун: Это что за война?! Я вам покажу как будить колдуна! Так вот, чтобы кончить все ваши раздоры, я сплавлю вас вместе на все времена!
Рассказчик: Схватил он Любовь колдовскою рукой, схватил он Измену рукою другой и бродил в кув шин их, зеленый, как море, и следом туда же – и радость, и горе, и верность, и злость, доброту и дурман. И чистую правду, и подлый обмкн. Едва он поставил кув шин на костер, дым взвился над лесом, как черный шатер. Все выше и выше, до горнах вершин. Старик с любопытством глядел на кув шин.
Колдун: Корда переплавится све, перемучится, какая же там чертовщина получится?
Рассказчик: Кув шин остывает… Опыт готов… По дну пробежала трещина… Затем он распался на сотню кусков… И… появилась Женина!
Всі виходять на середину сцени.
Продюсер: Ми сьогодні вчительку вітаємо.
Щастя і здоров’я щиро Вам бажаємо.
Асистент: За те, що ви як мама нас оберігаєте,
Грамоти навчаєте, про усіх нас дбаєте.
Продюсер: Вчите ви рідний край любити,
У дружбі між собою жити.
Асистент: А сьогодні ми хочемо сказати, що ви ніжні, охайні, роботящі, цікаві, красиві, симпатичні, тендітні, юні, працьовиті, переконливі, артистичні, надійні, розумні, особливі, яскраві, неповторні, добрі, активні.
Продюсер: Залишайтесь такими завжди. Вітаємо Вас зі святом, любі наші жінки. |
Главная