|
загрузка...
Директор.
Сьогодні ми в черговий раз проводжаємо в «велике життя» наших випускників. Це вже наш ______ випуск, а всього за час роботи нашої школи із її стін вийшло____юнаків та дівчат. Кожний із них знайшов своє місце в житті. Серед випускників є й учителі, і лікарі, і будівельники, і музиканти, і воєнні, і робочі. Нашим вчителям не соромно за свою роботу.
Сьогодні, в такий святковий для всіх нас день, хочеться побажати вам, любі друзі, світлої дороги до тих цілей, котрі ви для себе поставили, успіхів вам, здоров’я та щастя!
Виходять ведучі – дівчина й хлопець із випускного класу.
Ведучий.
Здавалося б, одне і те ж
Котрий день і котрий рік.
Вчителям фізичного виховання
(на мелодію пісні «Візник»)
Тільки дзвоник продзвенить -
І учитель фізкультури перед нами,
Вибігаємо ми зі школи в цю мить,
І спробуй нас лишень зупини.
Ну, подруга вірна, фізкультура древня,
Стати більш стрункішими допоможи,
Зробити ноги міцними, а рухи – пильними,
Нам, (ім’я, по батькові) допоможи!
Вчителю ОБЖ
Ой хто ж зі сходів тих спустився,
Напевно, полковник наш іде.
Він нас ганяє і муштрує,
Він патріотів створює.
Вчителям праці.
Хлопці.
Не столяри ми, та й не теслярі, так,
Але з інструментом ми завжди на «ти»,
Ми є прекрасними робітниками, так,
Закрутимо завжди усі гайки.
Дівчата.
Класно пошити і приготувати зможемо ми,
Нас навчили цьому легко ви.
І як не буде математики, так,
Хазяйками ми будемо всі враз!
Всім вчителям дарують квіти.
Ведуча.
І знов, як в молоді літа, турбує
Черговий день, що так завжди приходить,
Будь-який урок, будь-яка зустріч
Скарбів усіх цінніш на світі,
Бо кожна шкільна хвилина означена
Неповторною миттю.
Ведучий.
Випускники, у нас було багато вчителів талановитих та мудрих: подякуємо їм (називає імена, по батькові, прізвища вчителей-предметників – для них виконуються жартівливі привітання.
Вчителям гуманітарної спрямованості.
(на мелодію із фільму «Генерали піщаних кар’єрів»):
Російську в школі почав я вивчати,
Але ж нічого не розуміти.
Історія – моя друга ненька.
Але я її також не розуміти.
Література – також мені мати.
Але я її не розуміти.
Коли я вирішив медаль отримувати
Я швидко, швидко почав розуміти
І хочу вам усім за це дякувати.
Дарують букети квітів.
Вчителям природничої спрямованості.
Запилити ми можемо всі квіти на поляні,
В пробірку ми налити можем Н2О.
Острівець свій зможемо знайти в океані
І по зіркам пройти далеко.
Вчителям фізико-математичного спрямування
(на мелодію пісні «Допоможи мені» із фільму «Діамантова рука»)
Про інтеграли говорили ви,
Нудно так, довго так,
Але все одно ми зрозуміли сенс
Цих познань дуже давно.
І гідростатикою ви лякали нас,
Ядерною фізикою,
Та через паркани ті научні
Ми провалились все одно!
Допоможіть мені, допоможіть мені
Математику і фізику скласти,
Та й не просто, ой як не просто,
А «п’ятірки» хочемо мати.
Дарують букети квітів.
Директору та завучам
(на мелодію пісні «Погода в будинку»)
Який прогноз у нас сьогодні в школі?
З ким посваривсь директор наш?
Я думаю: «О Господи, помилуй,
Щоби на очі не потрапити хоча б.
А інше все – немає сенсу!
Бо ж є наказ, а це і значить,
Що всім сидіти тут до ранку.
Дарують квіти.
Шкільні частівки.
Їхати по паркету кльво!
Шкода, що ковзанів нема.
Як наслідок – брудна форма -
Добре, хоч ноги цілі.
До двійок нам не звикати,
Двійки легко получати,
Вчити не треба нічого -
Ось за це винагорода.
Ледь утримати в столовій
Зуміли нас вчителі.
Всі пихкаємо, все хватаємо,
Наче цілий рік голодними були!
Теоремою Вієта
Зачарований весь клас.
Тільки ж теорема ця
Не дійде ніяка до нас.
Я таблицю множення
Вивчив без напруження,
Бо таблиця на бумагі
Викликає в всіх повагу.
Ми купали в ванній діда
По закону Архімеда.
Скільки ж важить старий дід,
Знає тільки Архімед!
Скільки буде два на два?
Відкривай свій рот ще ширше,
А тому що два на два -
Буде скільки? Так, чотири!
А якщо хто скаже «п’ять»,
Ми закінчим виступать!
Ведуча.
Ми вважаємо, що вам було весело – адже сьогодні свято! А свято – це день, коли квітнуть квіти й посмішки на обличчях, коли музика, веселощі, жарти! Й жартуємо ми над собою й своїм шкільним життям: послухайте відвертого випускника.
Випускник
О, школа, колиска ти моя,
Любив тебе хтось так, як я?
Твої затоптані всі клумби,
Твої поломані всі двері,
Твої порвані всі мапи,
Як будемо тепер без них?
Як я люблю читать нотатки,
Накреслені в кутках,
Кидать папери і записки
Чи залишати їх в столах.
О школа, школа, не забуду
Сміття те, що не отряхують біля входу,
Приносять в клас друзі мої.
Ведучий.
Так, повість про школу підходить до кінця,
Закінчені глави, закінчені сни.
І вже, не сподіваючись ні на які підказки,
Самі вирішати задачі маємо ми.
Не всі шляхи виявляться гладкими,
Не всі випробування будуть легкими,
Життя перед нами лежить, як той зошит,
Весь чистий, неписаний зошит.
Ведуча.
Нажаль, час так швидко плине.
Рік за роком пролетіло десять їх.
І дитинство відійшло від нас навічно,
Залишивши в пам’яті лиш слід.
Ведучий.
Десять років… Із несміливих першоклашок
Ви виросли й набралися сил,
Й на десять років сьогодні старші
Стали ті, хто вас добру учив!
Ведуча.
У кожного в житті єдиний раз
Буває свій перший, свій пам’ятний клас.
І перший підручник, і перший урок.
І перший гучний шкільний дзвоник.
Хто двері вам відкрив в країну знань, відкритий Ваш перший вчитель!
Слово надається першій вчительці.
Перша вчителька.
Ось і випуск. Ви всі його чекали…
Чому ж ви зараз не посміхаєтесь?
Лиш на обличчях посмішка печалі:
Це з дитинством ви розлучаєтесь…
Залишається за порогом
Дитинство радісне й безпечне.
Ви підете своєю дорогою…
Але вірити не хочу, що навічно…
Обличчя близькі й рідні,
І смішні й веселі…
Мені б у ваших посмішках купатися,
Нелегко буде нам розлучатися!
Звучить пісня «Вчителька перша моя», учні дарують букети квітів.
Ведучий.
Друзі! Педагоги всі прекрасні.
Кожний чимось же хороший.
Тільки краще ваших класів
У всьому світі не знайдеш!
Ведуча.
Слово надається класному керівнику.
Класний керівник.
Дивлюсь на вас і згадую ті дні,
Коли прийшли уперше в п’ятий клас:
Дзвонив дзвінок. Лишились ми одні…
І тридцять пар питаючих очей.
А в них світилася цікавість все до мене:
Вона яка? Які вони?
Горіла в повільному вогні,
Палали ви, як маки польові.
Потім пройшло… Посунулися дні,
І місяці, і роки пролетіли,
І зараз ми, як тоді, одні…
Ну, що сьогодні ви сказати хотіли?
Які уроки прогуляли?
Та все забулось вже давно…
Прийшов, нажаль, для нас прощальний час,
І час обрати вам свої дороги…
Чудовий час залишиться тут
А доросле життя – за порогом!
Дякуємо вам, що ви є тут!
Вокальний гурт виконує пісню на мелодію О.Митяєва «Як чудово, що ми всі тут сьогодні зібралися!»
Притихли липи травневі,
Замовкли пісні дзвінкі,
Слова із пісень чудових
Лунають й в’ються вгору.
Приспів.
Друзі хороші,
Хлопці та дівчата!
Як добре, що всі ми тут
Зібралися сьогодні!
Гітари семиструнні
Акорди взяли стункі.
Друг, на прощання
Ти школі посміхнись.
Приспів.
І, наче в кінохроніці,
Мелькають згадування,
Як добре, що всі ми тут
Зібралися сьогодні!
А наша мама класна
Скрізь сльози посміхається,
На шумних та веселих,
Не гнівається, лише озирається!
Приспів.
Прийшов наш день прощання,
Наш вечір розставання…
Як добре, що всі ми тут
Зібралися сьогодні!
Пісня на мелодію А Пахмутової «До побачення, друзі!»
Ось – останній листок з розкладом,
За вікном – бузковий травень
Школі ми говоримо «До побачення,
Мій любий вчитель, прощавай!»
Приспів.
До побачення, друзі,
Серце б’ється так хвилююче,
Будемо пам’ять берегти.
До побачення, до нових зустрічей!
Ми закінчили в школі програму,
Відзвонив наш останній дзвінок,
Не хвилюйтесь, кохані мами,
Попереду сто шляхів, сто дорог!
Приспів.
Розлетимося по різним маршрутам,
Будемо школи завжди згадувать,
Тільки серцю зараз чомусь
Тихше битися не можна наказати.
Приспів.
Пісня на мелодію І.Дунаєвського «Не забувай!»
Коли усі дієслова ти вивчиш,
До нас прийде квітучий травень,
Не забувай, не забуваю улюбленої школи.
Своїх друзів, вчителів не забувай.
Не забувай, як на першу зміну
Поспішав, боявся запізнитись,
Не забувай, як ти часом на перерві
Намагався алгеброю скоріше розібратись
Не забувай фізкабінету,
Де двійки ти «хватав» не раз.
Не забувай, не забувай переказати привіти
Туди, де пам’ятають й люблять нас!
Коли ти вивчив всі дієслова,
Й до нас прийде квітучий травень,
Не забувай улюбленої школи,
Своїх друзів, вчителів не забувай!
Не забувай!
Ведучий.
Слово надається директору школи.
Директор школи.
Шановні гості, батьки, вчителі, дорогі випускники! Настала відповідальна мить: дозвольте мені вручити нашим випускникам атестати про середню освіту.
Церемонія вручення атестатів.
Ведуча.
Святкова частина вечора закінчена, але свято продовжується!
Друзі мої, друзі моїх друзів!
Сьогодні ми зібрались в цьому залі
Привітати своїх вчителів,
Сказати їм те, що раніше не казали!
Вам в день цей – посмішок і квітів,
Серця дітей, що беззавітно б’ються,
Вам довіряють плани й мрії,
І пісні в вашу честь ллються.
Кожному вчителю вручається намальований шарж на його предмет, жартівлива медаль, на якій записують назву номінації.
Ведуча.
А зараз сюрприз: пропоную вам подивитися кіно, відзняте випускниками, котрі брали інтерв’ю у своїх вчителів. Вчителям були запропоновані питання:
1. Чим вам запам’ятався 11-й клас?
2.Хто найбільше запам’ятався своїми витівками та якими?
3.Ваші побажання випускникам (перегляд відео фільму).
Ведучий.
А зараз я оголошую початок випускного балу (повертається до дівчини-ведучої).
Все швидко минає.
Життя – це тільки початок,
Так дозвольте ж в честь випускного балу
Руку на танок, панянко, вам запропонувати.
Лунаю мелодія «Шкільного вальсу».
Ведучий.
Випускники запрошують на танок вчителів, батьків, своїх однокласниць.
Не сумуй, випускник, посміхнись на прощання,
Згадай ці дні, згадай,
Побажай виконання бажань,
Новій зустрічі нам всім побажай.
Випускний вечір продовжується. |
Главная