|
загрузка...
р у к а в и ч к а
діти під музику забігають до залу і зупиняються біля ялинки.
ведуча. ми всі сьогодні зустрічаймо у дружнім колі новий рік
і щиро кожному бажаймо ще краще жити, ніж торік.
хай буде дім – мов повна чаша, і сміх дитячий в ній луна.
погляньте на ялинку нашу, - немов красуня чарівна!
дитина. яка гарна в нас ялинка, краще нашої нема,
ти прийшла до нас у гості і зелена і струнка.
дитина. ми свято стрічаєм сьогодні, веселі співаєм пісні,
весела ялинка, зелена ялинка, як сонце вогнями…
всі. гори!
дитина. під ялинкою сьогодні все лунають голоси:
здрастуй свято новорічне, свято радості й краси!
дитина. рік новий іде в садок, починаємо танок,
круг ялинки ми підем, дзвінко пісню заведем.
хоровод «новорічний».
ведуча. годі, діти, танцювати, вірші будемо читати.
вірші.
дитина. пада, пада білий сніг, засипає сто доріг.
землю ніжно обійма білорученька зима.
дитина. пухом вкрилися поля, під сніжком дріма земля.
щоби добре уродити, треба взимку відпочити.
дитина. сплять гайочки і ліси, сплять дерева й квіти всі.
їх тихенько обійма білорученька зима.
пісня «зимонька-зима».
ведуча. в ніч під новий рік всі поспішають додому прикрашати ялинку.
в лісі звірі теж готуються зустріти свято. ви чуєте, хтось сюди поспішає.
летить сорока.
сорока. скре-ке-ке! скре-ке-ке!
я – сорока білобока, все на світі знаю,
все я бачу навкруги і про всіх все знаю.
біжить по колу і знову зупиняється.
сорока. сре-ке-ке! скре-ке-ке! ой, ви бачили таке?!
хтось по лісу проходив, рукавичку загубив.
хто загубив? ніхто не знає.
чия рукавичка? хто відгадає?
скре-ке-ке! скре-ке-ке!
сорока улітає.
ведуча. бігла лісочком тим мишка маленька,
бачить, лежить рукавичка гарненька.
вибігає мишка.
мишка. (співа) вже прийшли зимові дні, треба щось робити,
дуже холодно мені, де я буду жити?
(каже) ну й хатинка, ну й дивинка, відгукніться, то тут є?
тільки голосу з хатинки, щось ніхто не подає!
сідає на рукавичку.
мишка. я сама в ній буду жити, жити-поживати,
я господарка мала, люблю працювати.
ведуча. ось і живе там мишка-шкряботушка,
коли скаче жабка, жабка-скрекотушка.
до рукавички скаче жабка.
жабка.(співа) по стежинці я стрибаю і хатиночку шукаю,
яке диво бачу я! буде хатка це моя!
ква-ква, ква-ква, я зелена, як трава.
(каже) ква-ква-ква, хто там є? чи нікого нема?
мишка. я мишка-шкряботушка, а ти хто?
жабка. я весела добра жабка, ой у мене мерзнуть лапки!
річку товста крига вкрила, жити жабці там не сила!
мишка. заходь, будемо жити разом.
ведуча. живуть спокійно в рукавиці і день і другий, як сестриці.
біжить до рукавички півник – гарний стрибунець,
та, от лихо, що з ним сталось? захворів наш співунець!
півник. ой, у мене горечко, заболіло горлечко,
я холодну воду пив, по морозу я ходив.
ведуча. а ось і їжачок іде, ліки півнику несе!
їжак. не пий, півнику, води, по морозу не ходи!
оці ліки випивай і нам голосно співай!
півник «п’є» ліки і кричить
півник. ку-ка-рі-ку! ку-ка-рі-ку!
їжак. треба у теплі сидіти і не будеш ти хворіти.
півник. де ж хатинку нам знайти, щоб сидіти у теплі?
їжак.(показує) а ось рукавичка лежить на сніжку,
може хтось пусте в хатинку таку?
хто, хто в рукавичці живе?
мишка. я – мишка-шкреботушка.
жабка. я – жабка-скрекотушка.
разом. а ви хто?
їжак. (співа) я їжак- їжачок, в мене сила голочок,
пустіть, будь ласка, нас до хати, бо замерзли ми, звірята.
півник. (співа) півник я такий горластий, кольоровий і пухнастий.
дзвінко заспіваю я, гарна пісенька моя!
ку-ка-рі-ку!
ведуча. завірюха в лісі свище, снігу намітає все вище!
вибігають білочка і зайчик і виконують таночок.
білочка. хто, хто в рукавичці живе?
відповіді звірів.
звірі. а ти хто?
білка. (співа) а я білка – пишний хвіст, невеличка я на зріст
міста мало я займаю, казочок багато знаю.
зайчик. (співа) я – пухнастий білий зайчик, перший в світі побігайчик,
вмію не лише співати, а іще і працювати.
вушка наші вже не чують, лапка ледве-ледь тупцюють.
білка. (співа) в рукавичку пустіть нас, дуже просимо ми вас.
всі. заходьте!
ведуча. дружно звірята в рукавичці живуть,
пісні співають, пироги печуть.
але ось до рукавичці іще хтось іде,
пісню весело веде.
лиса. (співа) я – лисичка маю хвостик, я люблю ходити в гості,
нікого не ображаю, всіх звіряток поважаю.
ставлю лапку на носок, а тоді на каблучок.
ну, а потім закружляю і всіх з святом привітаю.
до лисички підходить вовк.
вовк. добрий день лисичка, хитруне-сестричка!
лиса. добрий день, вовчику-братику!
вовк. о, дивись, коло ялинки лежить рукавичка, як хатинка,
будемо разом там жити на теплій печі боки гріти.
лиса. але глянь, там хтось є… чує серденько моє!
вовк. швидко двері відчиняйте, нас до хати упускайте!
білка. ні, не пустимо ми вас, геть, розбійники від нас!
жабка. в новорічну ніч святкову за своє взялися знову?
лиса. ой, на треба так кричати, пішли, вовчику, кращу хатинку шукати!
вовк і лиса уходять.
ведуча. а зима все сніжку підсипає білим снігом дерева вкриває,
в кучугурах нелегко ходить, ось іде ледве-ледве ведмідь,
важко лапами переступає, бачить рукавичку і питає.
ведмідь. ой, і люта настала зима, в рукавичці хтось є, чи нема?
відповіді з рукавички.
ведмідь. (співа)хто мене мишка не знає і від мене не тікає?
я ведмідь волохатий, розбігайтеся із хати!
всі розбігаються, біжать навкруг ялинки і зупиняються перед нею.
ведуча. а звірята довго полісу бігли і до нас в садок прибігли.
любі гості, просимо, будь ласка, сідайте,
тільки наших діточок, ви, не налякайте.
діти сідають на сійся.
ведуча. ми співали, танцювали, друзів з лісу зустрічали .
чом же з нами усіма ще мороза тут нема?
як нам діда розшукати і зі святом привітати?
дитина. щоб мороза нам позвати, треба його погукати.
він почує й завітає, нас зі святом привітає.
діти гукають діда мороза. до залу заходить дід мороз. |
Главная