|
загрузка...
ніч під новий рік,
або вечір на хуторі
товмацький
за м. гоголем
(використано розмовний діалект даного регіону)
(лунає музика групи вв).
диктор. сьогодні новорічна ніч... саме цієї ночі ще з давніх-давен траплялись дива та інші неймовірні історії. в ніч під новий рік все неживе оживає: говорять дерева і птахи, риби і звірі.
дівчата з парубками збираються, щоб у веселій компанії зустріти новий рік. і важко розказати, як добре вештатися такої ночі між юрбою дівчат, що регочуть, і між парубками, охочими на всілякі жарти й витівки, які тільки може навіяти ця ніч, що весело сміється.
всяка нечисть, як і в старі добрі часи, і собі з'являється на білий світ, аби побіснуватись в останню ніч старого року. ось і сьогодні дівчата та парубки збираються провести весело різдвяні вечори.
хата козака чуба. в хаті оксана. вона чепу¬риться та вихиляється перед невеликим дзерка¬лом і не може намилуватися собою.
оксана. і чого люди говорять, нібито я гарна! брешуть люди, я зовсім не гарна..., чи гарна??? хіба чорні брови та очі мої такі гарні, що вже по¬дібних нема й на світі? яка тут краса в цьому кир¬патенькому носі? пауза… і в щоках? пауза… і в губах? наспівує «ой гарна я гарна, як тая горлиця». диво! яку радість принесу я тому, кому буду дружиною! як милуватиметься з мене мій чоловік. він зацілує мене …
пісня оксани
(заходить вакула).
вакула, замилувавшись красою оксани,
«чарівна дівка! тільки вихваляється забагато, від¬коли стоїть, видивляючись у дзеркало.
а оксана, не помічаючи вакули, вела тим ча¬сом далі:
еге ж, парубки, чи ж вам до пари я? ви по¬гляньте на мене, яка в мене зачіска, губна помада. у мене со¬рочка вишита червоним шовком. а які стрічки на голові. всього цього накупив мені батько мій, щоб одружився зі мною найкращий молодець у світі.
(озирнулась і побачила коваля. коваль в одну мить розгубився, перелякався і взагалі не знав, що діється).
оксана. чого ти прийшов сюди? хіба хочеть¬ся, щоб випровадила за двері лопатою? ви всі майстри під'їжджаєте до нас. вмить пронюхуєте, коли батьків нема дома. я знаю вас! ти, до речі мою стіральну машину відремонтував?
вакула. буде готова, моє серденько. після свят буде готова.. коли б ти знала, скільки пропрацю¬вав я біля неї; дві ночі не виходив з кузні; зате в жодної панночки не буде такої стіральної машини. залізо шукав по всьому селі, поклав таке, якого не клав на сотникову таратай¬ку, коли ходив на роботу до шполи. а як буде розмальована! хоч усю околицю виходи своїми біленьким ніжками, не знайдеш такої! не сердься ж на мене! дозволь хоч поговорити, хоч подиви¬тись на тебе!
оксана. хто ж тобі боронить? говори й дивись!
(оксана сіла на лаву, піднесла дзеркало і знову стола милуватися собою).
вакула. дозволь і мені сісти біля тебе.
оксана. сідай.
вакула (посміливішавши). чарівна, люба окса¬но,, дозволь поцілувати тебе. (пригорнув оксану до себе).
оксана (відіпхнула коваля). чого тобі ще хочеться? йому як мед, то й ложку! спочатку подивись, потім сісти, поцілуй, а потім і в ліжко стрибнеш?! геть від мене, в тебе руки, цупкіші за залізо. та й сам ти пахнеш димом. ось подивись, забруднив мене сажею.
(оксана підвелася і вибігла з хати).
вакула. не любить вона мене! - думав про себе, похи¬ливши голову, коваль.
пісня ой чий то кінь…
хата козака чуба, вакула сам.
вакула. не любить вона мене, їй усе іграшки, а я стою перед нею, як дурень. і очей не зводжу з неї. і ще б стояв перед нею і повік би не зводив з неї очей! чарівна дівчина! чого б я не дав, щоб дізнатися, що в неї на серці, кого вона кохає. та ні, вона й гадки не має ні про кого. вона милується сама собою, мучить мене, бідолашного, а я за журбою не бачу світлу, а я ії так люблю, як жоден чоловік на світі її не любив, і ніколи не любитиме.
оксана (весело сміється, вбігаючи в хату. знову дивиться на себе в дзеркало), а ти ще тут? а люди кажуть, що твоя мати відьма?
вакула. (засмучено) що мені мати відьма? в мене і батько вампір. якби мене покликав цар і сказав: «ковалю вакуло, проси в мене всього, що є тільки найкращого моєму царстві, все віддам тобі. звелю тобі зробити, золоту кузню. і будеш ти кувати срібними молотами. - не хочу, сказав би я цареві, ні самоцвітів дорогих, ні золотої кузні, ні всього твого царства. дай мені краще мою оксану.
оксана. бачиш який ти! щось дівчата довго не приходять! що то воно за знак? мені стає нудно, і в животі щось нудить.
вакула. та бог з ними, з тими дівчатами, моя красуне!
оксана. коли б не так! з ними, певно, прийдуть і парубки, онисько, лампій. ото підуть гуляти! уявляю, яких натворять смішних історій!
вакула. то тобі весело з ними?
оксана. та вже ж веселіше, ніж з тобою!
пісня
вакула. чого мені більше чекати? вона глузує з мене, їй я такий же дорогий, як перержавіла підкова. та коли так, то я всім покажу, хто такий коваль вакула. нехай спробує хто підступитися до неї – зверну в’язи так, як цій залізяці. ( згинає залізяку)
(стук у двері. заходять дівчата)
1-а дівчина. здорова була оксана!
2-а дівчина. а чи готова новий рік зустрічати. бо ми вже «готові»!
оксана. і де ви так набралися, ой барилися? одарко, у тебе нові черевички? ой, які ж хороші! добре тобі, одарко. в тебе є така людина яка все тобі купує, а мені нема кому дістати гарні черевики.
вакула. оксано… оксано, я тут грішним ділом подумав, а чи не…
оксана. (перебиває) головою треба думати, а не грішним ділом.
вакула. та ти не зрозуміла, я подумав, а що, якщо я дістану тобі такі черевички про які ти мрієш…
оксана. ти?! подивлюсь я, де ти візьмеш черевички, які могла б я надіти на свою ногу, ти хоч знаєш який у мене розмір… 44. гаразд вакуло, принесеш ті самі, що носить цариця.
1-а дівчина. бачиш, яких захотіла?!
оксана. а ви будьте всі за свідків, якщо коваль вакула принесе ті самі черевички, які носить цариця, то, от вам мої слова, вийду за нього заміж.
(оксана з дівчатами виходять з хати).
вакула. смійся, смійся! я й сам бува сміюся, як крепко затягнуся. о, навіть віршувати почав. ну добре, не любить вона мене - ну і бог із нею! ніби на всьому світі і є, що оксана. хвалити бога дівчат багато є хороших і без неї на селі. та й що оксана? з неї ніколи не буде доброї хазяйки: вона вміє тільки чепуритися, та вихвалятися. це ж настільки треба любить шмотки, щоб і мене тряпкою називать. ну, годі, все, час закінчувати цю дискусію, я ж не залізний.
пісня
вулиця. вакула іде з мішком, у якому сидить чорт. вакула думає;
вакула. невже не виб'ється з голови моєї ця негідна оксана? не хочу думати про неї, а воно все дума¬ється. і як навмисне - про неї тільки. чого це так. да. щоб стати гарним чоловіком, мені не вистачає одного…, одного мільйона доларів. (скрикнув). та ні, не дам нікому смія¬тися з себе.
(стає посеред сцени. виходять старші парубки та дівча¬та, серед яких і оксана. співають).
1-й хлопець. здоров був, вакуло!
2-й хлопець. ну. багато наколядував? горілка є?
1-а дівчина. е-е-е, який маленький мішок!
оксана. а черевички, які носить цариця, діс¬тав? дістань черевички, вийду за тебе заміж!
(всі сміються, а потім вибігають).
вакула (стоїть, як укопаний). ні, несила. не можу більше. але, боже ти мій, чому вона така в біса гарна? її погляд і мова, і все ну от так і манить, так і манить. ні, немає вже снаги перемогти себе.
(говорить). час покласти край усьому. піду, зайду до запорожця пузатого - пацюка. він, ка¬жуть, знає всіх чортів, і все зробить, що тільки схоче. піду, адже душі однаково доведеться ги¬нуть. (завдав вище мішка і рішуче пішов).
танець дівчат
хата пацюка. пацюк сидить посеред хати по-турецьки. четверо дівчат, також одягнутих по-турецьки, служать пацюку, коли той галушки1 їсть, вареники. лунає східна музика.
заходить вакула. він віддав пацюку низький уклін і поклав мішка, що приніс із собою, поруч.
вакула. я до твоєї милості прийшов, пацюк. (кланяється знов). (пацюк лише підвів голову, але знов взявся за своє).
вакула. ти, кажуть, не прогнівайся на цьому слові, я веду не до того, щоб завдати тобі кривди, доводишся трохи ріднею чортові.
(пацюк знову лише глянув на коваля. той ще більше злякався і відступив трохи. між тим дівча¬та прибрали їжу. пацюк три рази плеснув у долоні і почався танець турчанок. по закінченні танцю коваль трохи підбадьорився, і продовжував).
вакула. а скажи пацюк, а правда, що у всіх східних країнах жених узнає хто його наречена тільки після весілля.
пацюк. це синку в любій країні таке… женився, а тоді тільки узнаєш, що вона за штучка. ну кажи, за чим прийшов?
вакула. до тебе прийшов, пацюк. дай тобі боже всякого добра досхочу. пропадати доведеть¬ся мені грішному. ніщо не допомагає на світі. я ладен душу чортові продати, лише, щоб оксану до себе навернути.
пацюк. коли тобі треба чорта, то й іди до чорта.
вакула. розумієш пацюче, я женитись надумав.
пацюк. то женись, хто-ж тобі не дає.
вакула. та ніхто.
пацюк. тобі синку ще женитись зарані.
вакула. ну а коли ж по твоєму буде пора?
пацюк. ну коли зрозумієш, що женитись взагалі не варто…
вакула. тому я й прийшов до тебе (кланяєть¬ся).
(пацюк мовчить, лише сопе).
зроби ласку, чоловіче добрий, не відмов. розка¬жи хоч як, приміром сказати, знайти до чорта дорогу.
пацюк. тому й не треба далеко ходити, у кого чорт за плечима. ха-ха-ха!..
(вакула з переляку став задкувати, але спітк¬нувся і мало не впав. у цей час чорт вислизнув з мішка і вмить осідлав вакулу. зчинився вели¬кий шум. сцена затемнена).
пісня
вулиця. звучить музика. вона все наростає. з'являється вакула з чортом на шиї.
чорт. це я, твій друг. все зроблю для товариша і друга. грошей дам, скільки хочеш, оксана сьо¬годні буде наша.
вакула. а... бісова душа... давненько не було чути.
чорт. облиш, мені тепер не до тебе. не ті часи настали. я тепер, як би цс сказати... поміняв імідж. я тепер в шоу-бізнесі більше (співає).
(розгортаючи контракт) хоч ти мені, вакуло, і залив сала за шкуру, але, як-то кажуть, хто старе згадає... тому... сам знаєш. так от: пропоную «сдєлку». я зроблю все, що ти тільки захочеш, аби окса¬на була твоєю, а ти мені за це, хе-хе... - душу.
вакула. згода. за таку ціну готовий бути твоїм. (чорт зрадів і зіскочив із шиї коваля).
чорт. ну вакуло, ти знаєш, що без конт¬ракту нічого не робиться. (дістає з-за пазухи контракт ).
вакула. я згоден. у вас, я чув, розписують¬ся кров'ю. стривай же, я дістану з кишені цвях. (хапає чорта за хвоста).
чорт. бач, який жартун, ну годі, кинь уже пустувати.
вакула. стривай, голубчику. (виймає хреста). а ось це як тобі видається?
чорт. змилуйся, вакуло, все чого тобі треба, все зроблю. пусти тільки душу на покаяння, не клади на мене страшного хреста.
вакула. ага, ось яким голосом заспівав, чортя¬ко. вези мене зараз-таки на собі, чуєш?
чорт. куди?
вакула. у київ, прямо до цариці,
(вакула, тримаючи за хвоста, осідлав чорта, й вони обидва зникли).
пісня
(вакула в «києві». ходить роздивляється навкруг, дивується красою міста).
вакула. яка краса. давно вже не був у києві. ще як на екскурсію возили в школі, а відтоді і не був. де ж знайти царицю?
(мимо, розмовляючи, проходять козаки. вакула до них).
гей, панове, чи не буде ваша ласка мені підказати дорогу до самої цариці.
1-й козак. здоров будь. а хто ж ти юначе такий, щоб турбувати її царську величність?
вакула. я коваль вакула. шукаю своїй нареченій такі черевички, що носить сама цариця.
2-й козак. а ти в секонхенд заходив?
вакула. та де я тільки не шукав. скрізь одна підробка китайська.
а ви ж якого краю хлопці будете?
3-й козак. а ми заробітчани з товмача. теж маємо велике бажання з нею поговорити. працювали у неї на дачі, а вона не розплатилася.
тепер ідем вибивати наші гроші, а то нема за що додому добратись.
вакула. то візьміть і мене з собою, я вам не зашкодю.
козаки. то ходімо. гей-гей. пішли… і т. д.
(проходять коло, перед портретом «цариці»(ю.тимошенко) зі словами – «дивіться ось вона, цариця, помилуй, мамо, помилуй і т.д. падають навколішки)
потьомкін. встаньте холопи, це ж портрет. (виносить портрет і повертає до глядачів).
(з протилежного боку виходить цариця - ю. тимошенко).
цариця ю.тимошенко(ют). кого це ще тут чорти принесли. а, селяни. ну що, ви ще там не загнулись від моєї ласки? чого хочете ви?
козаки:
1-й - матінко рідне, роботи нема.
2-й - допоможи з кредитом.
3-й - дай грошей дочку довчить в інституті.
1-й - ціна на молоко вже руб тридцять.
цариця(ют). мені–б ваші проблеми. хіба ви не дивитесь телевізор, в усьому світі економічна криза, я втомилася, йдіть собі з богом.
вакула (падає перед царицею на коліна). ваша царська величносте! не веліть казнити, а веліть милувати. з чого, не в гнів сказано, зроблено, що на ногах ваших?
цариця. як з чого. італійські колготи. сапожки від армані…
вакула. боже мій, що б то було, коли б моя жінка та взулася в такі черевички. (цариця засміялась, а за нею придворні).
цариця. встань юначе. даби мені до вподоби ця простодушність. такі питання ми вирішуємо негайно.(до потьомкіна) гришо обслужи клієнта.
(потьомкін плескає в долоні, слуги виносять черевички «дутіки,або кеди»)
диви! це ті самі черевички, що мені подарував донецький губернатор. візьми, козаче.
вакула. боже ж ти мій, яка краса! ваша прем'єрська величносте! тепер моя оксана буде найкращою панянкою на всьому білому світі.
в них вона ходитиме і на роботу на ферму і на весілля, який фасон, яка краса. ходімо мерщій. нема сил тут стояти. (дякують і кланяючись розходяться).
пісня
з однієї сторони підходить вакула. він несе в червоній хустині перед собою «царські черевички». з іншої сторони наближається юрба молоді з веселими вигуками та сміхом. з ними оксана. побачивши коваля, молодь враз замовкає. настає тиша. згодом з юрби чути окремі фрази;
1-й парубок. ти диви... не повісився...
2-й парубок. не втопився...
1-а дівчина. живий!..
оксана робить крок назустріч ковалеві, але відступає назад.
оксана. ой! вакуло це ти?
вакула. оксано, серденько, поглянь. ось тобі черевички, що їх носить сама цариця. і розмір саме той, що треба – 44-й. (розгортає перед оксаною хустку. дівчата та хлопці ахну¬ли від здивування та захоплення, дехто присвис¬нув). ось, візьми...
оксана (зашарілася). не треба коханий я ані кого, крім самого тебе. милий... я і без черевичків… перезимую…
1-й парубок. оце так коваль!
2-й парубок. оце так вакула!
1-а дівчина. щаслива оксана!
2-а дівчина. невже ти був у самої цариці?
вакула. був. аж у києві, у самої цариці!
1-й хлопець. невже ж таки був? як воно таке могло статися?
2-й хлопець. і царицю бачив?
вакула. був, і царицю бачив. і говорив з нею. і всю її братву велику бачив. оксано, виходь за мене…
оксана(жартує) в яку зміну… (всі сміються)
вакула. та ні, я хочу попросити твоєї руки.
оксана. ач, який хитрий, всю бери… (знову сміх)
вакула. оксано, я тобі хочу пісню подарувати…
оксана. даруй. а це правда, що ви тепер співаєте під фонограму.
вакула. правда. а під горілочку ще і затанцювати зможем.
пісня
вакула. а ось і дід мороз з снігурочкою завітали. (усі запрошують).
слова діда мороза….. |
Главная